Палеонтологія і стратиграфія

Палеонтологія та стратиграфія є фундаментальними галузями геологічної науки, що вивчають історію розвитку життя й геологічну еволюцію Землі. Палеонтологія досліджує викопні рештки організмів, дозволяючи реконструювати їхню будову, розвиток, систематичну належність та умови існування в минулому. Стратиграфія, своєю чергою, встановлює послідовність утворення та вік шарів гірських порід, формуючи надійну шкалу геологічного часу.

Фахівці Інституту геологічних наук НАН України працюють у сфері палеонтології та стратиграфії над дослідженням геологічної будови й розвитку життя на території України та за її межами. Їхні фундаментальні дослідження є основою для побудови геологічних карт, оцінювання природних ризиків, пошуку корисних копалин і підземних вод, а також реконструкції палеогеографічних, палеокліматичних і палеоекологічних умов минулих геологічних епох.

Виклики - Амбіції

1. Міжнародна хроностратиграфічна шкала (МХСШ) є загальноприйнятим еталоном геологічного часу, положення границь ярусів у якій періодично уточнюється Міжнародною комісією зі стратиграфії (ICS). Відсутність прямих критеріїв кореляції ускладнює зіставлення регіоярусів докембрію та фанерозою України з МХСШ, що ускладнює інтеграцію українських стратиграфічних даних у світовий науковий простір і обмежує інтерпретацію геологічного розвитку території України.

® Створення та вдосконалення науково обґрунтованої системи критеріїв для зіставлення регіоярусів докембрію та фанерозою України з ярусами Міжнародної хроностратиграфічної шкали.

2. У 2009 році Міжнародна комісія зі стратиграфії (ICS) IUGS понизила границю між неогеновим і четвертинним періодами з 1,806 до 2,58 млн років, що потребує перегляду віку частини відкладів, раніше віднесених до неогену, та їх перенесення на комплекти четвертинних геологічних карт. В Україні впровадження цих змін ускладнене через відсутність уніфікованих критеріїв і методичних підходів для встановлення та простеження цієї границі в геологічних розрізах.

® Розроблення науково обґрунтованих критеріїв та методик для встановлення та простеження границі між неогеновим і четвертинним періодами в різнофаціальних розрізах України з подальшим впровадженням результатів у геологічне картування та практику геологічної зйомки.

3. Уніфікована стратиграфічна класифікація та номенклатура, що розробляється й підтримується Міжнародною комісією зі стратиграфії (ICS) Міжнародного союзу геологічних наук (IUGS), є основою для національних стратиграфічних кодексів і стандартизації методик стратиграфічних досліджень у світі. Водночас Україна з історичних причин має відмінності від міжнародних стандартів стратиграфічної класифікації та номенклатури, що ускладнює інтеграцію української геології у світовий науковий простір.

® Інтеграція української геології у світовий науковий простір шляхом вдосконалення Стратиграфічного кодексу України та синхронізації його положень з міжнародними стандартами стратиграфічної класифікації й номенклатури.

4. Палеонтологічні та інші геологічні колекції у провідних музеях і наукових установах світу системно каталогізуються, мають унікальні коди та активно оцифровуються, що забезпечує їх доступність для досліджень широкому колу науковців. В Україні ж багато геологічних зібрань часто представлені лише інвентарними описами без унікальних ідентифікаторів та цифрових зображень об’єктів, що унеможливлює їх повноцінну інтеграцію у світовий фонд наукових колекцій.

® Інтеграція палеонтологічних та інших геологічних колекцій ІГН НАН України у світовий науковий фонд шляхом розроблення єдиної системи унікального кодування об’єктів і їх комплексного оцифровування.

5. Незадовільний стан унікальних геологічних об’єктів України – стратотипів різного рангу та еталонних розрізів – становить серйозну загрозу для світової геологічної спадщини. Попри надання багатьом із них статусу пам’яток стратиграфічного та палеонтологічного значення, частина об’єктів перебуває на межі знищення або не відповідає сучасним вимогам до їх досліджуваності. Це унеможливлює їх повноцінне використання як еталонів і носіїв первинної інформації про геологічну будову та розвиток територій.

® Забезпечення наукового супроводу та збереження еталонних геологічних розрізів шляхом їх дослідження сучасними комплексними палеонтолого-стратиграфічними методами; у разі знищення таких об’єктів – заміна їх новими стандартами.

6. Основним призначенням регіональних і місцевих стратиграфічних схем, відповідно до Стратиграфічного кодексу України, є забезпечення надійної стратиграфічної основи для геологічної зйомки різного масштабу. Водночас застосування різних принципів виділення місцевих стратиграфічних підрозділів (світ, верств, товщ, пластів-маркерів тощо), зокрема підміна літостратиграфічних підрозділів біостратиграфічними, ускладнює виокремлення геологічних тіл різного рангу під час картування та знижує кондиційність створюваних геологічних карт.

® Розроблення нових редакцій стратиграфічних схем фанерозойських відкладів України із застосуванням уніфікованих літостратиграфічних принципів виділення місцевих стратиграфічних підрозділів.

Коло наукових інтересів

– Вивчення викопних мікро- та макрорешток фауни і флори фанерозою;

– Обґрунтування критеріїв стратиграфічного поділу відкладів палеозою, мезозою та кайнозою, зокрема визначення меж стратиграфічних підрозділів відповідно до Міжнародної хроностратиграфічної шкали;

– Реконструкція палеогеографічних, палеоекологічних і палеокліматичних умов минулих геологічних епох;

– Розробка й удосконалення регіональних і місцевих стратиграфічних схем, а також модернізація стратиграфічних шкал;

– Дослідження палеоседиментаційних процесів і закономірностей формування корисних копалин, у тому числі родовищ нафти й газу та будівельних матеріалів;

– Розробка й упровадження сучасних методів отримання та інтерпретації геологічних даних.

Науковці активно співпрацюють з геологорозвідувальними організаціями Державної служби геології та надр України, забезпечуючи науковий супровід проєкту «Геологічне довивчення раніше закартованих площ (ГДП-200)» у межах програми зі створення державних геологічних карт нового покоління «Держгеолкарта-200» масштабу 1:200 000, а також виконання інших науково-виробничих робіт, здійснюють активне міжнародне наукове співробітництво через участь у спільних програмах, грантах і проєктах з провідними науково-геологічними установами світу.

Наукові підрозділи 

Палеонтолого-стратиграфічні дослідження виконуються у Відділенні стратиграфії та палеонтології Інституту науковцями наступних підрозділів:

• відділ стратиграфії та палеонтології палеозойських відкладів;
• відділ стратиграфії та палеонтології мезозойських відкладів;
• відділ стратиграфії та палеонтології кайнозойських відкладів.

А також науковцями з Відділення загальної геології:

• відділ геології квартеру і геосистем Арктики і  Антарктики.