В 1967 р. поступила до аспірантури в Інститут геологічних наук, після закінчення якої працювала в Інституті геохімії і фізики мінералів під керівництвом академіка АН України Є.К. Лазаренка. Кандидатську дисертацію за темою “Изучение катагенетической зональности каменноугольных отложений Днепровско-Донецкой впадины по данным исследования степени углефикации угольной органики (в связи с нефтегазоносностью)”, виконану під керівництвом доктора геол.-мін. наук М.Ф. Балуховського, захистила в 1975 р. В 1979 р. була запрошена доктором геол.-мін. наук В. С. Поповим у відділ геології вугільних родовищ Інституту геологічних наук АН України для виконання теми по солоному вугіллю, і при сприянні академіка НАН України Є.Ф. Шнюкова, на той час директора інституту, зайняла посаду спочатку молодшого, а з 1980 р. – старшого наукового співробітника. На посаді провідного наукового співробітника з 2004 р. Докторську дисертацію за темою “Генезис і еволюція солоного вугілля України та проблеми його освоєння” захистила в 2016 р. Наукові інтереси А.В. Іванової пов’язані з дослідженнями вугленосних формацій України. Наукові розробки кандидатської дисертації були розвинені і використані у вугільній і нафтогазовій геології. Працюючи на межі цих наук, Аріадна Вікторівна внесла вагомий доробок у вивчення геотермічної та тектонічної історії вугленосних та нафтоносних провінцій України, геології та геохімії вугленосних покладів, закономірностей їх катагенетичних перетворень, зокрема для регіонів з різною палеотектонічною активністю, у визначення факторів газоносності та газогенераційного потенціалу концентрованої та розсіяної органічної речовини, зокрема кам’яновугільних відкладів Донбасу, у дослідження речовинного складу та метаморфізму вугілля Дніпровсько-Донецької западини, Донбасу, Львівсько-Волинського басейну, Переддобруджинського та Закарпатського прогинів. Творча наукова діяльність А.В. Іванової знайшла відображення в численних публікаціях (понад 190 наукових праць), у тому числі у 9 монографіях та 5 авторських свідоцтвах.

Основні результати досліджень А.В. Іванової:Вперше на основі вивчення геолого-генетичних та петрохімічних чинників обґрунтована концепція седиментодіагенетичного засолення вугілля, згідно з якою стадія седиментодіагенезу найбільш сприятлива для засолення органічної речовини у зв'язку з її високою реакційною здатністю й оптимальними умовами для контактування й взаємодії із хімічними елементами, що надходять ззовні. Показано, що солоне вугілля не є випадковим утворенням різного генезису, і його формування – закономірний підсумок певних умов, що мали місце в геологічній історії таких регіонів, як Складчастий Донбас, ДДз, Львівсько-Волинський басейн, Переддобруджинський і Закарпатський прогини, в яких солоне вугілля встановлено вперше. Визначено, що проблема формування та еволюції солоного вугілля з позиції концепції седиментодіагенетичного засолення має загально геологічне значення і сприяє вирішенню як наукових, так і практичних задач (1981 – 2016 рр.). Складений А.В. Івановою каталог показників відбиття вітриніту (палеотеплового режиму) палеозойських відкладів Доно-Дніпровського та Переддобруджинського прогинів, який не має аналогів у вітчизняній літературі і може бути використаний для оцінки перспектив нафтогазоносності осадових порід цих регіонів (2012 р.). Реконструкція палеогеотермічних і палеотектонічних умов за даними вітринітової термометрії дозволила вперше виявити закономірності розподілу палеогеотермічних градієнтів і амплітуд вертикальних переміщень породних масивів верхньопалеозойських відкладів території Дніпровсько-Донецької западини і прилеглих частин Донбасу, що пов'язане з різною геодинамічною обстановкою підкорового субстрату і його еволюцією (у співавторстві з В.Б. Гаврильцевим, 2021 р.). Вперше проаналізовані етапи еволюції вуглецевих речовин від викопних смол до антраксолітів за зміною параметрів Н/Сат та О/Сат, що відображають природу вихідної органічної речовини, умови седиментації та ступень її постдіагенетічних перетворень. В результаті уточнена типізація антраксолітів і умови перетворення палеозойських та мезо-кайнозойських викопних смол. (2009 р.) Проведений порівняльний аналіз речовинно-петрографічного складу вугілля карбонових басейнів України та Люблінського басейну Польщі (2007 р.) та неогенового вугілля Угорщини та Закарпаття (2003 – 2004 рр.) й встановлені фаціальні умови його накопичення (у співавторстві з Л.Б. Зайцевою).