Наукова діяльність

петрографічні дослідження бурого і кам’яного вугілля басейнів України, вивчення зв’язку якості вугілля з його речовинним складом, реконструкція умов торфонакопичення вугільних товщ Донбасу, Дніпровсько-Донецької западини, Львівсько-Волинського басейну, Переддобруджі та Закарпатського прогину. Брала участь у розробці класифікації органічних мікрокомпонентів бурого вугілля Дніпровського буровугільного басейну. Вперше були виділені для бурого вугілля України групи компонентів лігнітиту та гумініту. Завдяки петрографічним і хімічним дослідженням бурого вугілля, збагаченого бітумом, був запропонований компонент групи ліптиніту бітумініто-десміт [Игнатченко, Зайцева, 1981]. За методикою фітерального аналізу встановлені та описані вітренізовані фітерали корових тканин та органів спороношення вугілля нижнього карбону Західного Донбасу й Дніпровсько-Донецької западини (ДДз). Петрографічними дослідженнями був проведений порівняльний аналіз речовинно-петрографічного складу і встановлені фаціальні умови накопичення вугілля родовищ Вішонта (Угорщина) та Ільниця (Закарпатська вугленосна площа) і Львівсько-Волинського басейну України та Люблінського басейну Польщі. Виявлені типи тріщинуватості та прояви мікротектоніки у вугільних шліфах кларенового вугілля Донбасу і ДДз, що має прикладне значення для визначення газоносності, газопроникності і здатності вугілля до раптових викидів. Відповідальний виконавець бюджетної теми “Еволюція вугленосних та вуглеводневовміщуючих формацій України” (2019 – 2023 рр.).

В 1967 р. поступила до аспірантури в Інститут геологічних наук, після закінчення якої працювала в Інституті геохімії і фізики мінералів під керівництвом академіка АН України Є.К. Лазаренка. Кандидатську дисертацію за темою “Изучение катагенетической зональности каменноугольных отложений Днепровско-Донецкой впадины по данным исследования степени углефикации угольной органики (в связи с нефтегазоносностью)”, виконану під керівництвом доктора геол.-мін. наук М.Ф. Балуховського, захистила в 1975 р. В 1979 р. була запрошена доктором геол.-мін. наук В. С. Поповим у відділ геології вугільних родовищ Інституту геологічних наук АН України для виконання теми по солоному вугіллю, і при сприянні академіка НАН України Є.Ф. Шнюкова, на той час директора інституту, зайняла посаду спочатку молодшого, а з 1980 р. – старшого наукового співробітника. На посаді провідного наукового співробітника з 2004 р. Докторську дисертацію за темою “Генезис і еволюція солоного вугілля України та проблеми його освоєння” захистила в 2016 р. Наукові інтереси А.В. Іванової пов’язані з дослідженнями вугленосних формацій України. Наукові розробки кандидатської дисертації були розвинені і використані у вугільній і нафтогазовій геології. Працюючи на межі цих наук, Аріадна Вікторівна внесла вагомий доробок у вивчення геотермічної та тектонічної історії вугленосних та нафтоносних провінцій України, геології та геохімії вугленосних покладів, закономірностей їх катагенетичних перетворень, зокрема для регіонів з різною палеотектонічною активністю, у визначення факторів газоносності та газогенераційного потенціалу концентрованої та розсіяної органічної речовини, зокрема кам’яновугільних відкладів Донбасу, у дослідження речовинного складу та метаморфізму вугілля Дніпровсько-Донецької западини, Донбасу, Львівсько-Волинського басейну, Переддобруджинського та Закарпатського прогинів. Творча наукова діяльність А.В. Іванової знайшла відображення в численних публікаціях (понад 190 наукових праць), у тому числі у 9 монографіях та 5 авторських свідоцтвах.

Основні результати досліджень А.В. Іванової:Вперше на основі вивчення геолого-генетичних та петрохімічних чинників обґрунтована концепція седиментодіагенетичного засолення вугілля, згідно з якою стадія седиментодіагенезу найбільш сприятлива для засолення органічної речовини у зв'язку з її високою реакційною здатністю й оптимальними умовами для контактування й взаємодії із хімічними елементами, що надходять ззовні. Показано, що солоне вугілля не є випадковим утворенням різного генезису, і його формування – закономірний підсумок певних умов, що мали місце в геологічній історії таких регіонів, як Складчастий Донбас, ДДз, Львівсько-Волинський басейн, Переддобруджинський і Закарпатський прогини, в яких солоне вугілля встановлено вперше. Визначено, що проблема формування та еволюції солоного вугілля з позиції концепції седиментодіагенетичного засолення має загально геологічне значення і сприяє вирішенню як наукових, так і практичних задач (1981 – 2016 рр.). Складений А.В. Івановою каталог показників відбиття вітриніту (палеотеплового режиму) палеозойських відкладів Доно-Дніпровського та Переддобруджинського прогинів, який не має аналогів у вітчизняній літературі і може бути використаний для оцінки перспектив нафтогазоносності осадових порід цих регіонів (2012 р.). Реконструкція палеогеотермічних і палеотектонічних умов за даними вітринітової термометрії дозволила вперше виявити закономірності розподілу палеогеотермічних градієнтів і амплітуд вертикальних переміщень породних масивів верхньопалеозойських відкладів території Дніпровсько-Донецької западини і прилеглих частин Донбасу, що пов'язане з різною геодинамічною обстановкою підкорового субстрату і його еволюцією (у співавторстві з В.Б. Гаврильцевим, 2021 р.). Вперше проаналізовані етапи еволюції вуглецевих речовин від викопних смол до антраксолітів за зміною параметрів Н/Сат та О/Сат, що відображають природу вихідної органічної речовини, умови седиментації та ступень її постдіагенетічних перетворень. В результаті уточнена типізація антраксолітів і умови перетворення палеозойських та мезо-кайнозойських викопних смол. (2009 р.) Проведений порівняльний аналіз речовинно-петрографічного складу вугілля карбонових басейнів України та Люблінського басейну Польщі (2007 р.) та неогенового вугілля Угорщини та Закарпаття (2003 – 2004 рр.) й встановлені фаціальні умови його накопичення (у співавторстві з Л.Б. Зайцевою).

Напрями наукових досліджень:

Наукова діяльність направлена на дослідження літо-стратиграфічних особливостей, структурно-морфологічних закономірностей розповсюдження мезо-кайнозойських вугленосних відкладів Північної України, дослідження впливу регіональних тектонічних та локальних пульсаційно-діапірових рухів на характер формування, еволюцію, морфологічні властивості та розповсюдження вуглевміщуючих відкладів. Детально досліджено мінерально-петрографічний, літолого-фаціальний, формаційний склад олігоцен-міоценових буровугільних відкладів Дніпровсько-Донецької западини та прилеглих територій. Побудовані палеогеографічні, літофаціальні, формаційні схеми. Виявлені кореляційні зв’язки буровугільних товщ Дніпровсько-Донецької западини та Українського щита. Відповідальний виконавець бюджетної теми “Еволюція вугленосних та вуглеводневовміщуючих формацій України” (2019 – 2023 рр.). Александрова А.В. є членом Спілки геологів України.

Наукова діяльність доктора геологічних наук С.О. Мачуліної направлена на вивчення геології нафтогазоносних регіонів України з метою визначення нових напрямків і методів геологорозвідувальних робіт для пошуку родовищ нафти, газу, бітумів, зокрема: визначення палеоструктурних умов міграції і акумуляції вуглеводнів, хіміко-бітумінологічних особливостей і генераційного потенціалу нафтоматеринських товщ, прогнозу неантиклінальних теригенних і карбонатних пасток вуглеводнів в палеозойських відкладах Дніпровсько-Донецької западини (ДДз), Переддобруджинського прогину та інших регіонів України. Одним з пріоритетних напрямків сучасних досліджень С.О. Мачуліної є вивчення етапів утворення вуглецевих (чорносланцевих, доманікоїдних) формацій в геологічних структурах України та суміжних територіях у взаємозв’язку з історико-геологічним розвитком Землі. Розв’язуючи ці проблеми С.О. Мачуліна обгрунтувала концепцію про безперервно-переривчасте формування у часі і просторі збагачених органікою чорносланцевих відкладів, що мають особливий зв'язок з тектоно-геодинамічними процесами в земній корі. Складаючись із потенціалом інших нафтогазоматеринських світ чорно сланцеві відклади вносять значний вклад в вуглеводневий потенціал нафтогазоносних комплексів. Вперше для території України визначена планетарна закономірність – зміщення в часі басейнів з чорносланцевою седиментацією з древніх платформ на периферії континентів і в “молоді” морські басейни і океани; теоретично обгрунтована приуроченість басейнів з чорносланцевою седиментацією до зон довгоіснуючих планетарних і регіональних розломів, що сприяє їх катагенетичному перетворенню і придбанню нафтогенераційних властивостей. Багаторічні польові дослідження в південній частині Складчастого Донбасу дозволили дослідити підвугільну палеозойську ефузивно-теригенно-карбонатну формацію, що вміщує чорні сланці і визначити характер впливу на них накладених магма-гідротермальних процесів. Знайдено і досліджено прояви антраксолітів і древніх сульфідних утворень типу “чорних курців”, що сприяло розвитку уявлень що до масштабів глибинних процесів і перспектив рудо- і нафтогазоутворення в південній частині Донбасу. Наукова значимість цих досліджень – визначення основних факторів геодинамічного впливу (тектоніка, вулканізм, флюїдодинаміка) на формування і розповсюдження чорносланцевих формацій; практична значимість – прогноз і оцінка покладів енергетичних корисних копалин в регіонах України. На даний час С.О. Мачуліна – відповідальний виконавець бюджетної теми “Еволюція вугленосних та вуглеводневовміщуючих формацій України” (2019 – 2023 рр.). Її дослідженнями визначені головні фактори, що контролюють збагачення органічною речовиною осадків, які формують високовуглецеві відклади типу чорних сланців. Визначені глобальні фактори формування чорно сланцевих і доманікоїдних відкладів в басейнах седиментації (тектонічний, структурний, кліматичний, еволюції органічного світу).

Напрями наукових досліджень: створення програмних продуктів для моделювання процесів розповсюдження нафтопродуктів у геологічному середовищі.

Напрями наукових досліджень: еколого-гідрогеологічні дослідження забруднення геологічного середовища нафтопродуктами, математичне моделювання процесів фільтрації підземних вод та міграції нафтопродуктів, програмне забезпечення, польові дослідження.

Напрями наукових досліджень: еколого-гідрогеологічні дослідження забруднення геологічного середовища нафтопродуктами, фізичне моделювання процесів розповсюдження нафтопродуктів у геологічному середовищі, лабораторні визначення гідрогеологічних параметрів.

Напрями наукових досліджень: еколого-гідрогеологічні дослідження забруднення геологічного середовища нафтопродуктами, польові дослідження, створення баз даних забруднених нафтопродуктами об’єктів.