Інститут геологічних наук Національної академії наук України

ПАМ'ЯТІ ПРОФЕСОРА МИКОЛИ СТЕПАНОВИЧА ОГНЯНИКА

З глибоким сумом сповіщаємо, що 13 жовтня на 86 році пішов із життя відомий вчений-гідрогеолог, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, премії ім. В.І. Вернадського АН України, Заслужений діяч науки і техніки України, професор, доктор геолого-мінералогічних наук, завідуючий відділом охорони підземних вод ІГН НАН України

ОГНЯНИК
Микола Степанович

09 травня 1937 - 13 жовтня 2022

Микола Степанович Огняник народився на Київщині в с. Іванків Бориспільського району. Простий сільський хлопчина, який пережив страхіття війни і фашистської окупації, в післявоєнні роки прагнув якнайшвидше сягнути вершин знань, що відкривало широкі можливості для реалізації власного творчого потенціалу. У 1960 р. він закінчив геологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка за спеціальністю «Гідрогеологія». Потім ― така не проста, але необхідна для накопичення практичного досвіду робота від старшого техніка до начальника партії у виробничих організаціях.

З 1976 р. Микола Степанович працював в системі Національної академії наук України: спочатку у відділі гідрогеологічних проблем Інституту геологічних наук під керівниц-твом чл. кор. АН УРСР А.Є. Бабинця , а з 1992 р. — очолює створений ним відділ охорони підземних вод ІГН НАН України, який очолював до останніх днів свого життя. На своєму творчому шляху М.С. Огняник основну увагу приділяв новим науковим напрямам, розвиток яких обумовлювали конкретні запити сучасної науки та виробництва. У 1969 р. він захистив кандидатську дисертацію, присвячену осушенню родовищ корисних копалин, що розробляються відкритим способом. Через двадцять років, у 1989 р. Микола Степанович успішно захищає дисертацію на здобуття вченого ступеня  доктора геолого-мінералогічних наук. Докторська дисертація була присвячена виявленню закономірностей формування техногенного режиму підземних вод на території України. В той час основним науковим спрямуванням М.С. Огняника була теорія і практика створення постійно діючих гідрогеологічних моделей, вивчення умов забруднення підземних вод і обґрунтування методів їх ліквідації. Підсумки досліджень, які проводилися під його керівництвом у 80-90-ті роки минулого сторіччя, знайшли відображення в монографіях «Постійно діючі гідрогеологічні моделі територій Української РСР, що інтенсивно освоюються.» (1991), «Водообмін у гідрогеологічних структурах України» (1988, 1989, 1991) та ін.

З другої половини 90-х М.С. Огняник спрямував наукову діяльність очолюваного ним наукового колективу, на вирішення проблеми забруднення геологічного середовища легкими нафтопродуктами. І він не помилився ― ця проблема для України, як і для багатьох промислово розвинутих країн, стала однією з пріоритетних та залишається актуальною досі. Микола Степанович був науковим керівником міжгалузевої науково-технічної програми «Здійснення контролю, оцінки і прогнозування ситуації з розвитку нафтохімічних забруднень підземних вод України», що виконувалась за дорученням Кабінету Міністрів України у 1996 2000 рр.  В 2000-х рр. М.С. Огняник здійснював наукове керівництво еколого-гідрогеологічними дослідженнями на військових об’єктах, які проводились в рамках «Угоди між Україною і США щодо надання допомоги Україні в ліквідації стратегічної ядерної зброї, а також запобігання поширенню зброї масового знищення». На основі результатів багаторічних досліджень на військових об’єктах, а також з використанням інструктивно-методичних матеріалів, діючих у споріднених сферах, під його керівництвом розроблені «Методика обстеження еколого-геологічного стану територій військових об’єктів» та «Методичні рекомендації по обстеженню еколого-геологічного стану територій військових аеродромів». В 2010-х рр. наукові дослідження профсора Огняника були спрямовані на вивчення закономірностей трансформації техногенних забруднень в геологічному середовищі, розвивалась міжнародна співпраця для вирішення нагальних проблем забруднення військових та цивільних об'єктів нафтопродуктами. Основні результати досліджень були викладенів монографіях «Основи вивчення забруднення геологічного середовища легкими нафтопродуктами», 2006 р. та «Еколого-гідрогеологічний моніторинг територій забруднення геологічного середовища легкими нафтопродуктами», 2013. Останні роки Микола Степанович як глибокий знаток гідрогеології Криму активно спостовував російські міфи про можливо водозабезпечення півострову підземними водами, в тому числі шельфу Азовського моря.

Значну увагу Микола Степанович Огняник приділяв підготовці фахівців-гідрогеологів та наукових кадрів. Багато років він викладав гідрогеологічні дисципліни на геологічному факультеті Київського національного університету імні Тараса Шевченка, був професором кафедри гідрогеології та інженерної геології. Під його науковим керівництвом захистили дисертації 5 кандидатів наук. За авторства Миколи Огняника видано підручник «Мінеральні води України» (2000 р.), а також у спіавторстві навчального видання «Екологія геологічного середовища. Забруднення нафтопродуктами. Основні терміни та поняття: словник» (2020 р.).

Микола Степанович був членом реколегії Геологічного журналу, членом вченої ради ІГН НАН України, а також спеціалізованої вченої ради Д 26.162.05 із захисту докторських та кандидатських дисертацій за спеціальностями гідрогеологія, інженерна геологія, екологічна безпека. Також Микола Степанович був членом Державної комісії з запасів корисних копалин України, членом науково-технічної Ради Мінекобезпеки України.

М.С. Огняник ― автор понад 300 наукових публікацій, серед яких більш як 100 статей в журналах, збірниках наукових праць, 12 монографій.  У 1987 р. у складі колективу вчених за цикл робіт під загальною назвою «Тепломасоперенесення, охорона та управління підземними водами в умовах техногенезу» науковцю присуджено премію ім. В.І. Вернадського АН УРСР. У 2004 р. М.С. Огняник став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки за участь у циклі робіт  «Наукові основи формування ресурсів підземних вод як джерело якісного водопостачання та раціонального господарського водокористування».

Микола Степанович Огняник зробив важливий вклад в розвиток української гідрогеології. Він був яскравим представником як акдемічної науки, так і непересічним університетьким професором, який допоміг багатьом молодим фахівцям зробити вибір на користь гідрогеології.

Висловлюємо глибоке щире співчуття рідним, близьким, колегам Миколи Степановича. Світла пам’ять про професора Миколу Огняника – визначного вченого і педагога, інтелектуала – назавжди залишиться в серцях усіх, хто його знав і мав честь працювати з ним….

*     *     *

Інформація про прощання з професором Миколою Степановичем Огняником буде повідомлено пізніше.

UPD: Прощання з Миколою Степановичем Огняником відбудеться 16.10 о 13:00 в ритуальному залі похоронного дому "Омега-ритуал" за адресою м.Київ, вул. Федорова, 33.