Завідувачі відділу:

СЯБРЯЙ ВОЛОДИМИР ТЕРЕНТІЙОВИЧ (1902-1979) – відомий вчений, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, завідувач відділом вуглепетрографії та палінології з 1960 р. по 1970 р. Вагомий науковий внесок вченого в розвиток паливно-енергетичної бази України. Фундаментальні праці в галузі пізнання генезису і розташування буровугільних родовищ сприяли комплексному використанню бурого вугілля. Вченим були виділені дві буровугільні формації України: середньоеоценового віку на території Українського щита та олігоценового й міоценового віку Закарпаття. Було встановлено генезис гуміто-ліптобіолітового вугілля, залежність якості бурого вугілля від похідного матеріалу. Вченим вперше були встановлені палеогеографічні умови часу вугленакопичення на території Закарпатської вугленосної площі. Дослідженнями рідкісних і розсіяних елементів у вугіллі цього регіону було відкрите унікальне родовище лігнітового вугілля з промисловим вмістом германію. В.Т. Сябряй лауреат Державної премії Української РСР в галузі науки та техніки, як співавтор колективної праці «Атлас палеогеографических карт Украинской и Молдавской ССР» (1963).

ПОПОВ ВІКТОР СЕМЕНОВИЧ (1903-1990) – видатний вчений та громадський діяч, доктор геолого-мінералогічних наук, заслужений діяч науки УРСР, завідувач відділу геології вугільних родовищ з 1978 р. по 1981 р., керівник і організатор досліджень вугленосної формації Великого Донбасу, розвідки корисних копалин Донецького басейну та інших регіонів України. Основні напрями наукових досліджень – галузі вугільної геології, гідрогеології, тектоніки вугільних басейнів. Особливо великий внесок Попова В.С. в пізнання геотектонічного розвитку Донецького басейну, проблеми виділення фаз і циклів складчастості, закономірностей седиментогенезу, вугленосності, формування вугленосних структур, метаноносності. Вченим представлена тектонічна будова Донбасу в регіональному плані визначена успадкованість тектонічних форм. Схема тектонічного районування Складчастого Донбасу Попова В.С. залишається найбільш досконалою і обґрунтованою. Попов В.С. лауреат Державної премії СРСР за вагомий науковий внесок і керівництво по створенню тектонічних, геологічних і вуглехімічних карт Донбасу, що ввійшли до складу карт не тільки СРСР, але й світу (1951 р.).

РАДЗІВІЛЛ АНАТОЛІЙ ЯКОВИЧ (1934-2013) – видатний вчений, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, завідувач відділу геології вугільних родовищ з 1981 р. по 2013 р. Велике теоретичне і практичне значення мають вперше визначені А.Я. Радзівіллом закономірності взаємозв’язку тектонічних і магматичних структур, залежності утворення вуглецевих формацій від глибинних тектоно-магматичних і мантійних процесів. Вченим було встановлено співвідношення часу накопичення органічної речовини і процесів вулканізму, глибоку успадкованість внутриплитних тектонічних елементів різних порядків, а також міграцію у часі границі буровугільних і кам’яновугільних покладів. А.Я. Радзивілл визначив проблему просторового зв’язку нафтогазових і вугленосних басейнів (провінцій), розробив методику діагностики зон стиснення і розущільнення, виявив новий тип рудоконтролюючих тектоно-магматичних структур (субвулканічних діапірів), який є перспективним на рудні родовища, насамперед – мідні. Радзівілл А.Я. – лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2010 р. за розробку наукової тематики колективом авторів «Створення енергоефективного комплексу добування та використання шахтного газу метану» (2010 р.).

ЄВДОЩУК МИКОЛА ІВАНОВИЧ (1949) – доктор геологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки, завідувач відділу геології вугільних родовищ з 2013 р. по 2019 р. М.І. Євдощук відомий фахівець в галузі геології нафти та газу. Основним напрямком наукової діяльності є ресурсологія горючих корисних копалин та геологічні умови їх формування з пріоритетом вирішення проблем геології нафти та газу. Зокрема розроблено сучасні теоретичні основи нафтогазопромислової геології та практичні методи вивчення покладів нафти і газу. Дослідженнями вченого виявлено закономірне збільшення кількості малорозмірних родовищ із підвищенням ступеню освоєння промислових запасів. Обґрунтована модель прогнозування, пошуку, розвідки та освоєння родовищ нафти і газу в кристалічних породах фундаменту осадових басейнів, на основі результатів досліджень структурно-тектонічного розвитку ДДз побудована її сучасна геологічна модель. Запропонована М.І. Євдощуком концепція про відновлення природних запасів нафти та газу свідчить про їх невичерпність. Євдощук М.І. лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за роботу «Нафтогазоперспективні об’єкти України (наукові і практичні основи пошуків родовищ)» (2009 р.).

Співробітники відділу:

ІЩЕНКО АНТОН МАРКОВИЧ (1915–1963) – відомий вчений-вуглепетрограф, палінолог, кандидат геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник, завідувач першої в Україні науково-дослідної лабораторії палеоспорології (1957). Вперше дослідив сапропелітове вугілля Донбасу (1952). Вперше розробив нові методики спорово-пилкового аналізу девонських, кам’яновугільних і мезозойських відкладів. Був одним з першовідкривачів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. При безпосередній участі Іщенко А.М. був виданий «Атлас углей нижнего карбона Донецкого басейна» (1964). Вчений був автором розділу "Типизация углей". На основі генетичних і якісних ознак було виділено три класи вугілля гуміти, ліптобіоліти та сапропеліто-гуміти, в яких на основі речовинного складу, ступеню відновлення, ступеню розкладу органічної речовини, приналежності до рослинних тканин були виділені групи вугілля, охарактеризовані їх якісні характеристики і закономірності поширення в межах вуглепромислових районів Західного Донбасу.

ІГНАТЧЕНКО МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ (1922-1996) – відомий вчений-вуглепетрограф, кандидат геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник відділу геології вугільних родовищ, один із засновників київської школи вуглепетрографії. За його участю та ним особисто відкрито кілька родовищ у межах Ленського та Нижньоалданського вугільних басейнів з детальним дослідженням умов формування вугленосних формацій. Займався питаннями геології і речовинного складу, генезису бурого та кам’яного вугілля всіх вугленосних регіонів України, геохімії процесів вуглефікації органічного матеріалу. Особливо вагомим є внесок М.О. Ігнатченка у дослідження вугленосних формацій Дніпровсько-Донецької западини, Дніпровського басейну, зокрема розробка геолого-генетична класифікація мікрокомпонентів бурого вугілля, встановлення природи бітумінозності бурого вугілля Дніпробасу. Вперше розглянув процес муміфікації рослинних залишків, як особливий процес перетворення рослин. За методикою фітерального аналізу були встановлені та описані вітренізовані фітерали корових тканин й органів спороношення вугілля нижнього карбону Західного Донбасу і Дніпровсько-Донецької западини. М.О. Ігнатченком вперше представлена нова наукова концепція про вплив палеосейсмічних процесів на метаморфізм вугілля, морфологію та малоамплітудну порушеність вугільних пластів.

ШУЛЬГА ВІТАЛІЙ ФЕДОРОВИЧ (1931-2013) – видатний вчений, визнаний фахівець в галузі вугільної геології, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу геології вугільних родовищ. Дослідження за методикою формаційного аналізу вугленосних відкладів увійшли значним доробком у вугільну геологію. В.Ф. Шульга першим здійснив формаційний аналіз вугленосної формації Західного Донбасу, реконструкцією пізньовізейської-ранньосерпуховської гідрографічної мережі Західного Донбасу встановлено чотири річкові системи. Вченим був здійснений формаційний аналіз кам’яновугільних вугленосних утворень Львівсько-Волинського басейну. Вперше визначено для басейну дельтовий тип карбонового торфонакопичення, виділений новий тип біфуркації вугільних пластів. Вперше за визначенням аммоноідей обґрунтована біостратиграфічна межа між нижнім і середнім відділами кам’яновугільної системи. Вперше виявлено коралові рифи на південному сході басейну. Літо-, біо-, хроностратиграфічні дослідження дозволили виконати кореляцію вугленосних формацій, виявити умови утворення і визначити перспективи вугленосності та промислового освоєння Львівсько-Волинського та і прикордонної частини Люблінського басейнів. Дослідженнями В.Ф. Шульги за Міжнародним проектом по вивченню зміни флори, палеогеографічних і палеокліматичних обстановок у Північній півкулі на межі нижнього та середнього карбону, здійснена реконструкція палеоклімату карбону Східно-Європейської платформи, виявлена його роль в торфонакопиченні, встановлено зональний характер клімату карбону.

ОРІЩЕНКО ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ (1938 р.). Доктор-геолого-мінералогічних наук, відомий спеціаліст в області петрофізики. Автор нових методик лінеаментного аналізу для картування послаблених зон, що дозволяє ефективно проводити оцінку напрямів міграції вуглеводнів й місця їх акумуляції в пастках. Орищенко І.В. є автором концепції про первинне магнітне поле, як потужний енергетичний потік від ядра Землі до південного полюсу. За даними фрактального аналізу фізичних характеристик порід Оріщенком І.В. встановлено, що зони підвищеної дислокованості земної кори типу Доно-Дніпровського прогину перспективні в їх периферійних частинах на пастки вуглеводнів. Особливий інтерес представляють вузли перехрещення порушень кристалічної основи, де можливе багатократне збільшення припливу вуглеводнів. За Оріщенко І.В., енергетична складова утворення вуглеводнів – аномально високий пластовий тиск, який стимулює більш швидке формування великих родовищ вуглеводнів. Цей природний процес повинен враховуватися при багаторазовій повторній експлуатації нафтогазових родовищ. Встановлена роль глибинного водню у постійному поповненні вуглеводневої продукції, особливо на великих родовищах, що дозволяє проводити повторну багатократну їх експлуатацію після тимчасової консервації. Для встановлення осередків аномально високих тисків у вугільних пластах та вуглевмісних породах запропоновано визначати ділянки розущільнення методом сканування малих поверхонь направленим електромагнітним сигналом.

ЖЕРНОВА ГАЛИНА ГРИГОРІВНА (1952-2000) – відомий фахівець-вуглепетрограф, кандидат геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник відділу геології вугільних родовищ. Головними напрямками наукової діяльності були дослідження магматермічного метаморфізму, а також впливу тектонічних напружень на процеси перетворення речовини вугілля Південного Донбасу, який позначається не тільки на оптичних властивостях і якісних характеристиках вугілля, але й на генеруванні вуглеводневих та інших газів. Ця проблема пов’язана з пошуками геолого-геохімічних критеріїв прогнозу гірничо-геологічних умов розробки вугільних пластів, проявів дрібноамплітудної тектоніки та раптових викидів і вибухів, зональністю прояву дрібноамплітудної тектоніки. При використанні статистичного аналізу була встановлена роль процесів метаморфізму у формуванні якості вугілля, складу газів, що містяться у вугільних пластах і вміщуючих породах.

МАЙДАНОВИЧ ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ (1940-2001) – відомий вчений, кандидат геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник відділу геології вугільних родовищ, один з видатних дослідників тектоніки вугленосних регіонів України. Розвивав концепцію про надрозломну (міжблокову) природу вугленагромадження, що може бути позитивним фактором для пошуків вугільних родовищ. І.О. Майдановичем розроблена і обґрунтована нова концепція закономірної зміни розривних порушень вугленосної товщі Донбасу на глибину в залежності від ступеню метаморфізму вугілля, узагальнені матеріали по розміщенню в Україні вугільних родовищ і вуглепроявів мезозойського віку. Вперше в Україні розробив методику пошуку бурштину Українського Полісся, встановив генезис та геологічний вік бурштиноносних відкладів. За участю І.О. Майдановича було відкрито Клесівське родовища бурштину. Він першим в 1987 р. обґрунтував промислове значення нового типу бурштиноносних розсипів давніх олігоценових пляжів північного схилу Українського щита та склав детальні палеогеоморфологічні карти закономірностей розміщення і прогнозу ділянок з високим вмістом бурштину на Клесівському і Вільному родовищах. Ним розроблена методика екологічно безпечної розробки родовищ бурштину в умовах Українського Полісся. КУДЕЛЯ ЮРІЙ АВРАМОВИЧ (1939-2004 рр.) Науковий співробітник Ю.А. Куделя разом із старшим науковим співробітником І.О. Майдановичем проводив дослідження тектоніки і тектоно-магматичних подій в межах вугільних і вуглегазових родовищ та басейнів. Дослідження науковця були присвячені вирішенню екологічних проблем у зв’язку з розробкою корисних копалин і підземним будівництвом в Україні, встановлення динаміки техногенного забруднення територій.

СУКАЧОВ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ (1935-2013) – науковий співробітник відділу геології вугільних родовищ, відомий дослідник, що першим обґрунтував нову концепцію раптових викидів і вибухів у вугільних шахтах Донбасу на основі наявності та закономірностей поширення ненасичених вуглеводнів, зокрема ацетилену. Дослідженнями було встановлено, що із загальним підвищенням температури породного масиву з глибиною зростає десорбція газової складової вугілля, що сприяє формуванню метастабільних газових ацетиленових структур. Газо-аналітичні дослідження в Центральному та Донецько-Макіївському районах Донбасу показали, що найбільш вірогідною причиною раптових вибухів є детонування метастабільної газової суміші з ацетиленом у відпрацьованому просторі. Для запобігання катастрофічних вибухів запропоновано використання конвеєрного штреку попередньої лави як вентиляційного для послідуючої лави з відставанням проходки на 100-150 м.

БУШАК СТАНІСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ (1956 р.) в період 1990-2014 рр. у відділі працював після закінчення аспірантури молодшим науковим співробітником. Займався вивченням хімічного складу золи неорганічних компонентів вугілля різних регіонів України (Центрального, Західного та Північного Донбасу, Дніпровсько-Донецької западини) у зв’язку з вивченням закономірностей їх розповсюдження як у межах окремих вугільних тіл, так і на рівні вугленосних формацій і вугільних басейнів. Ці дослідження дозволяли проводити реконструкцію умов древнього торфонакопичення і подальшого перетворення органіки. На основі детального дослідження вугільних пластів Бушак С.М. виявив широке поширення каолінітових прошарків тонштейнів. На прикладі Західного Донбасу встановлена важлива роль тонштейнів для кореляції вугленосних товщ та уточнення умов торфонакопичення в нижньому та середньому карбоні регіону, подана їх хімічна і мінералогічна характеристика.

УСТІНОВСЬКИЙ ЮЛІЙ БОРИСОВИЧ кандидат геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник відділу, використовуючи методи фаціального та формаційного аналізу, вивчав умови формування осадових комплексів Дніпровсько-Донецької западини основних етапів розвитку формування осадового чохла регіону. Він виявив закономірний ряд карбонових, юрських, палеоген-неогенових вугленосних формацій у загальному процесі осадконакопичення.

ВЕРГЕЛЬСЬКА НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА (1970 р.) – доктор геологічних наук, старший науковий співробітник, фахівець в галузі досліджень вугільно-вуглеводневих формацій з питань геодинаміки та закономірностей формування речовинного складу вугільно-вуглеводневих формацій, природи та формування газоносності вугільно-водневих формацій. Були встановлені фактори флюїдодинамічного впливу на утворення вугленосних та вугленосно-вуглеводневих формацій, співпадіння періодів вуглеутворення з часом тектоно-магматичних фаз. Виявлені якісні характеристики газової суміші вуглепородного масиву, закономірності зміни стану газоносності та складу газів за розрізом та падінням пластів, вплив тектонічних і техногенних процесів на стан газонасиченості вуглепородного масиву.

ЛІВЕНЦЕВА ГАННА АНАТОЛІІВНА (1968 р.), кандидат геологічних наук. Дослідженнями формування техногенних систем вугільних масивів Львівсько-Волинського басейну (ЛВБ) визначені літологічні особливості вміщуючих порід басейну, що сприятливі для формування техногенних колекторів, особливості формування техногенних систем відпрацьованого простору вуглепородних масивів. Розроблено структурно-тектонічні критерії визначення газоносності вуглепородних масивів ЛВБ та виявлені можливості газоносності новоутворених техногенних колекторів в межах вуглепромислових районів ЛВБ. Визначена наявність сприятливих геологічних та екологічних умов для проведення геологорозвідувальних робіт і промислового освоєння відпрацьованих вуглепородних масивів і вугільних товщ.

КРИШТАЛЬ АННА МИКОЛАЇВНА. В результаті виконання дисертаційної роботи «Геологічні умови формування та прогнозування нетрадиційних вуглеводневих покладів у Дніпровсько-Донецькій западині» визначено оптимальний комплекс мінімально необхідних лабораторних, геологопромислових і аналітичних досліджень для забезпечення ефективного встановлення характерних ознак і критеріїв прогнозування вуглеводнів у вугленосних товщах, особливості геологічної будови ДДЗ, визначені критерії прогнозування та комплексної оцінки вуглеводневих покладів (метану) у вугільних товщах, а також виконана прогнозна оцінка вуглеводневих ресурсів в породах і вугільних пластах геолого-промислових районів Донбасу та перспективи нафто-газоносності Кальміус-Торецької і Бахмутської улоговин.

Стратегія розвитку відділу геології вугільних родовищ на період 2021-2025 рр.

Основні напрями досліджень

29 монографій, 17 препринтів, 539 статей

Монографії:

• Сябряй В. Т. Генезис бурых углей Днепровского бассейна. Киев: Изд-во АН УССР, 1958. 78 с.
• Сябряй В.Т. Днепровский буроугольный бассейн. Киев: Изд-во АН УССР, 1959. 221 с.
• Сябряй В.Т. Закономерности размещения буроугольных формаций в палеогене Днепробасса. Киев: Изд-во АН УССР, 1962. 124 с.
• Сябряй В.Т., Левитский Б.П., Сябряй С.В., Емец Т.П. Вещественный и спорово-пыльцевой состав угленосных формаций геосинклинальной части УССР. Киев: Наук. думка, 1969. 203 с.
• Бердюкова М.Д., Иносова К.И., Ищенко А.М. и др. Атлас углей нижнего карбона Донецкого бассейна. Москва: Наука, 1964.
• Ищенко А.М. Сапропелиты Донецкого бассейна. Киев: Изд-во АН УССР, 1952.
• Игнатченко Н.А, Зайцева Л.Б., Иванова А.В. Петрология углей карбона Днепровско-Донецкой впадины. Киев: Наук. думка, 1979. 134 с.
• Бучинская Н.И., Возняк Д.К., Иванова А.В. и др. Минералогия Приазовья. Киев: Наук. думка, 1980. 432 с.
• Майданович И.А., Радзивилл А.Я. Особенности тектоники угольных бассейнов Украины. Киев: Наук. думка, 1984. 122 с.
• Иванова А.В., Кривега Т.А. Соленые угли Западного Донбасса (условия формирования и проблемы использования. Киев: Наук. думка, 1985. 124 с.
• Узиюк В.И., Игнатченко Н.А. Микроструктуры витринизированных тканей растений (средний карбон Донбасса). Киев: Наук. думка, 1985. 100 с.
• Устиновский Ю.Б. Каяльский этап (поздний башкир). В кн.: Геологическая история территории Украины. Палеозой (ред. Цегельнюк П.Д.). Киев: Наук. думка, 1985. С. 141-144.
• Игнатченко Н.А., Зайцева Л.Б., Михелис А.А. Петрография углей СССР. Ленинград: Недра, 1986. 248 с. (Тр. ВСЕГЕИ. Т. 333).
• Радзивилл А.Я., Гуридов С.А. и др. Днепровский буроугольный бассейн. Киев: Наук. думка, 1987. 328 с.
• Шульга В.Ф., Игнатченко Н.А., Зайцева Л.Б. Угленосные отложения и угли нижнего карбона Доно-Днепровского прогиба (атлас литогенетических типов и углей). Киев: Наук. думка, 1987. 135 с.
• Майданович И.А. Макаренко Д.Е. Геология и генезис янтареносных отложений Украинского Полесья. Киев: Наук. думка, 1988. 84 с.
• Дзюбенко А.И., Лукин А.Е., Новосилецкий Р.М., Иванова А.В. и др. Геохимические, термобарические и гидрогеологические критерии нефтегазоносности. Геология и нефтегазоносн. ДДВ, Нефтегазоносность. Киев: Наук. думка, 1989.
• Радзивилл А.Я., Майданович И.А., Иванова А.В. и др. Угленосные формации и вещественный состав углей Днепровско-Донецкой впадины. Киев: Наук. думка, 1990. 219 с.
• Шульга В.Ф., Лелик Б.И., Гарун В.И. и др. Атлас литогенетических типов и условия образования угленосных отложений Львовско-Волынского бассейна. Киев: Наук. думка, 1992. 176 с.
• Радзивилл А.Я. Углеродистые формации и тектоно-магматические структуры Украины. Киев: Наук. думка, 1994. 173 с.
• Гавриш В.К., Євдощук М.І., Мачуліна С.О. та ін. Палеоструктурно-геологічна карта докам’яновугільних відкладів і нафтогазоносність Дніпровсько-Донецького рифтогену та пояснювальна записка до неї. Київ: Укр ДГРІ, 2001.102 с.
• Орищенко И.В. Методология самоподобия геологических сред. Киев: Логос, 2004. 182 с.
• Звягильский Е.П., Сукачов А.Н., Бокий В.В. Исследования низкоуглеродистой газовой составляющей шахтопластов шахты им. А.Ф. Засядько с целью безопасной добычи угля. Севастополь: Вебер, 2004. 40 с.
• Шульга В.Ф., Здановски А., Зайцева Л.Б., Иванова А.В. и др. Корреляция карбоновых угленосных формаций Львовско-Волынского и Люблинского бассейнов. Киев: Варта, 2006. 350 с.
• Радзівілл А.Я., Іванова А.В., Зайцева Л.Б. Геологія вуглегазових басейнів (провінцій) України. Київ: Логос, 2007. 179 с.
• Shulga V., Byk S., Dudok I. Coal-bearing Formation of the Lviv-Volin. Coal Basin. Field Trip Guid. Lviv, 2008. 60 c.
• Иванова А.В. Каталог показателей отражения витринита угольной органики осадочной толщи Доно-Днепровского и Преддобруджинского прогибов с установленными палеогеотермическими градиентами и амплитудами вертикальных перемещений тектонических структур. Киев: ИГН НАНУ, 2012. 98 с.
• Радзівілл А.Я., Шульга В.Ф., Іванова А.В., Мачуліна С.О. та ін. Етапи утворення вуглецевих формацій в геологічних структурах України. Київ: LAT & К, 2012. 216 с.

ПАТЕНТИ ТА АВТОРСЬКІ СВІДОЦТВА

• Мачулина С.А. «О первой находке высшего антраксолита в карбонатных породах юго-западной части Донбасса». Авторське свідоцтво № 24379 від 07.05.2008.
• Мачулина С.А. «О первой находке в Украине древнего «черного курильщика». Авторське свідоцтво № 24470 від 17.05.2008. Мачулина С.А. «Проявление наложенных процессов в углеродисто-терригенно-карбонатной формации южной окраины Донбасса». Авторське свідоцтво № 26338 від 03.11.2008.
• Іванова А.В., Гаврильцев В.Б. «Методика обробки даних вітринітової термометрії» Свідоцтво про реєстрацію авторського права на наук. твір № 32076 від 15.02. 2010. Авторське право і суміжні права: офіц. бюл. Київ: Держ. департамент інтел. власності. 2010, № 21, с. 200.
• Мачулина С.А. «Иерархическая система и закономерности пространственного распространения доманикоидных отложений». Авторське свідоцтво № 43866 від 21.05.2011 р.
• Мачуліна С.О. «Закономірності розміщення загальносвітових запасів нафти і газу за стратиграфічними інтервалами і генераційний потенціал нафтоматеринських порід фанерозою». Свідоцтво про реєстрацію авторського права на наук. твір № 24470 від 17.05.2012.
• Іванова А.В. «Каталог показателей отражения витринита угольной органики осадочной толщи Доно-Днепровской впадины с установленными палеогеотермическими градиентами и амплитудами вертикальных перемещений тектонических структур». Свідоцтво про реєстрацію авторського права на наук. твір № 43867 від 21.05.2012. Авторське право і суміжні права: офіц. бюл. Київ: Держ. департамент інтел. власності. 2012, № 28, с. 109.
• Мачуліна С.О. «Иерархические системы и закономерности пространственного распространения доманикоидных отложений». Свідоцтво про реєстрацію авторського права на наук. твір № 56345 від 21.05.2012.
• Мачуліна С.О. «Генерационный потенциал доманикоидных отложений фанерозоя и закономерности распределения общемировых запасов нефти и газа по стратиграфическим интервалам». Свідоцтво про реєстрацію авторського права на наук. твір № 10503 від 10.07.2012. Радзівілл А.Я., Сукачов О.М., Вергельська Н.В., Соболєв М.Ю. «Спосіб визначення залишкової газової складової вуглепородного масиву». Патент № 79554 від 25.04.2013 МПКG 01V9/00.
• Іванова А.В. «Генезис і еволюція солоного вугілля в аспекті седиментодіагенетичних та постседиментодіагенетичних перетворень органічної речовини». Свідоцтво про реєстрацію авторського права на науковий твір № 51142 від 05.09.2013. Авторське право і суміжні права: офіц. бюл. Київ: Держ. департамент інтел. власності. 2013, № 32, с. 32.
• Радзівілл А.Я., Вергельська Н.В. «Зразки конкрецій, вміщених у вугільних пластах». Свідоцтво про реєстрацію авторського права на службовий твір № 51397 від 25.09.2013. Авторське право і суміжні права: офіц. бюл. Київ: Держ. департамент інтел. власності. 2013, № 32, с. 123.
• Мачуліна С.О. «Чорносланцеві товщі нижнього карбону Дніпровсько-Донецької западини». Авторське свідоцтво на твір № 56345 від 05.09.2014 р. Авторське право і суміжні права: офіц. бюл. Київ: Держ. департамент інтел. власності. 2014, № 35, с. 34.
• Іванова А.В. «Карти палеогеотермічних градієнтів та амплітуд вертикальних переміщень тектонічних та солянокупольних структур Доно-Дніпровського прогину (Дніпровсько-Донецької западини та північно-західних і південно-західних окраїн Донбасу)». Свідоцтво № 92690. Авторське право і суміжні права: офіц. бюл. 2019, № 55, с. 244-245.
• Iванова А.В. «Палеотектонічні реконструкції умов формування палеозойських відкладів Дніпровсько-Донецької западини за допомогою вітринітової термометрії». Свідоцтво № 98375. Авторське право і суміжні права: офіц. бюл. 2020, № 60, с. 9.

Співпраця (інформація про співпрацю з іншими науковими установами, організаціями влади, бізнесом)

Доктор геологічних наук Мачуліна Світлана Олександрівна з березня 2021 р. є головою Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) з підготовки бакалаврів і магістрів за спеціальністю «Геологія нафти та газу» Навчально-наукового інституту «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Інформація про наукові міжнародні проекти з 2010 р.

• Міжнародний проект "Кореляція вугленосних формацій карбону Львівсько-Волинського та Люблінського басейнів діяв з 1996 року по 2013 рік за договором між Верхньосілезьким філіалом (м. Сосновець) Польського геологічного інституту (відповідальний виконавець А. Здановський) та Інститутом геологічних наук НАН України (відповідальний виконавець В.Ф. Шульга). В 2007 р. видана сумісна монографія “Корреляция угленосных формаций карбона Львовско-Волынского и Люблинского бассейнов” – співавтори від України Шульга В.Ф. , Іванова А.В., Зайцева Л.Б.

  

  

• За договором (2001-2002 рр.) з Угорським геологічним інститутом (MAFI) (відповідальний виконавець М. Хамор-Відо) і Інститутом геологічних наук НАН України (відповідальні виконавці Іванова А.В., Зайцева Л.Б., Сябряй С.В.) були проведені дослідження за темою “Порівняльний аналіз реконструйованих палеоумов формування палеогенових та неогенових вугленосних формацій України та Угорщини” (родовища Вішонта, Угорщина, родовище Ільниця, Україна).

• В.Ф. Шульга був співвиконавцем Міжнародного проекту “Палеогеографічні та палеокліматичні обстановки в Північній півкулі на межі середнього та нижнього карбону” (США, Польща, Чехія, Україна) у 2003-2006 рр.

  

• Професор В.Ф. Шульга за Міжнародною угодою з Верхньосілезьким філіалом Польського геологічного інституту (м. Сосновець), що діяла з 1 грудня 2008 р. по 31 грудня 2013 р., проводив дослідження по вирішенню проблеми визначення границі візе–серпухов у Львівсько-Волинському басейні на основі фауни форамініфер.
• Спільний українсько-болгарський науковий проект «Геодинамічні особливості розподілу органічної речовини та вуглеводнів у Добруджі та її крайових прогинах» 2019-2021 рр.
  Відповідальний виконавець Н.В. Вергельська
  Учасники: М.І. Євдощук, А.М. Кришталь, Г.М. Бондар